Навчальна дисципліна спрямована на формування у студентів цілісного уявлення про архітектуру комп’ютера, його функціональні елементи та принципи їх взаємодії. У межах курсу розглядаються структура, характеристики та класифікація сучасних обчислювальних систем, а також архітектурні принципи побудови комп’ютерів, зокрема принципи Джона фон Неймана.

Дисципліна охоплює вивчення принципів роботи основних апаратних компонентів комп’ютера: процесорів, пам’яті, материнської плати, зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв та периферійного обладнання. Значну увагу приділено логічній організації пам’яті, представленню числових і текстових даних у машинних форматах, а також архітектурним особливостям сучасних процесорів і методам підвищення продуктивності обчислювальних систем.

Важливою складовою курсу є ознайомлення з основами низькорівневого програмування. Студенти опановують принципи створення програм мовою Assembler, вивчають можливості використання асемблерних вставок у програмах мовами C/C++ з метою оптимізації та підвищення ефективності виконання програмного коду. Це дозволяє глибше зрозуміти взаємозв’язок апаратного забезпечення та програмних засобів.

Практична частина дисципліни спрямована на формування навичок аналізу параметрів апаратних компонентів, ідентифікації процесів, що відбуваються під час запуску комп’ютерних систем, виконання базової модульної діагностики та простого технічного обслуговування обчислювальної техніки. Вивчення дисципліни створює основу для подальшого опанування системного програмування, операційних систем, комп’ютерних мереж і високопродуктивних обчислень.

Курс сприяє розвитку загальних і фахових компетентностей, визначених стандартами вищої освіти та освітньо-професійною програмою, а також забезпечує досягнення програмних результатів навчання, необхідних для ефективного використання, аналізу та оптимізації сучасних обчислювальних систем у професійній діяльності.