Навчальна дисципліна присвячена вивченню фундаментальних принципів проєктування та реалізації операційних систем і спрямована на формування у студентів цілісного уявлення про будову, функції та механізми роботи сучасних ОС. У межах курсу розглядається еволюція обчислювальних систем, основні концепції побудови операційних систем, а також їхній сучасний стан і перспективи розвитку.

Особлива увага приділяється процесам і потокам виконання, їхнім станам, плануванню, взаємодії та синхронізації. Студенти ознайомлюються з проблемами кооперації процесів, критичних секцій, взаємовиключення, алгоритмами синхронізації, механізмами запобігання та усунення тупиків. Значне місце в курсі відводиться вивченню засобів міжпроцесної взаємодії, зокрема семафорів, моніторів, черг повідомлень, розділюваної пам’яті та їх еквівалентності.

Практична складова дисципліни реалізується на базі операційної системи Linux і передбачає набуття навичок роботи з файловою системою, створення та керування процесами і нитками виконання, використання системних викликів, організації міжпроцесної взаємодії за допомогою pipe, FIFO та засобів System V IPC. Студенти вчаться застосовувати механізми синхронізації та обміну даними для розв’язування прикладних задач у багатопроцесних і багатопотокових середовищах.

Вивчення дисципліни забезпечує поєднання теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для розуміння принципів функціонування сучасних операційних систем та ефективного використання їх можливостей у професійній діяльності. Курс сприяє формуванню загальних і фахових компетентностей, визначених стандартами вищої освіти та освітньо-професійною програмою, а також досягненню програмних результатів навчання, пов’язаних із програмуванням, системним аналізом, адмініструванням та подальшим професійним розвитком.